“Путивльські відомості” № 51 20 грудня 2013 року

Озера потребують нашої уваги

 Озера — природні водойми повільного водообміну, розташовані в заглибинах суходолу і не пов’язані протоками з морями та океанами.
Загальна площа озер земної кулі становить близько 2,1 млн.км² (бл. 1,4% площі суші). Найбільше озеро за площею — Каспійське море, найглибше — о.Байкал. В озерах Землі міститься вчетверо більше води, ніж у річках, проте їх життя менш тривале. Якщо озеро не поповнюється водами, воно висихає, міліє або перетворюється на болото.
В Україні нараховується понад 7 тисяч озер площею кожне від 0,1 км² (10 га) і більше. У Сумській області їх 25 загальною площею 623 га. На території Путивльського району рахується 494 га земель під озерами. Переважна більшість озер невеликі за площею водної поверхні – до 10 га. Вісім озер площею більше 10 га, загальна площа водного дзеркала цих озер на території району становить – 151,5 га.
Майже всі озера знаходяться у річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах. Кількісно переважають заплавні озера – стариці, які утворилися внаслідок переміщення річкових русел. Заплавні озера розміщені в Путивльському районі, в основному, у заплаві річки Сейм («Бабівка» площею 17,0 га на території Манухівської с\р, «Горожене» площею 11,5 га на території Сафонівської с\р, «Седр» площею 30,0 га на східній околиці с.Бунякине).
Озера, які розташовані на низьких надзаплавних терасах, також являють собою залишки давніх річищ – давні стариці, що утворилися ще тоді, коли надзаплавні тераси були річковими заплавами. Таких озер небагато до того ж деякі з них відіграють позитивну ландшафтноутворюючу, а також рекреаційну роль у населених пунктах – озера без назв у селах с.Спадщина, с.Октябрське, с.Червоне Озеро (1-а та 2-а надзаплавні тераси р.Сейм).
Усі озера Путивльського району за водним балансом є безстічними (випарно-припливними), такими, що втрачають воду шляхом випаровування. Окрім штучних озер, колишніх торфокар’єрів, які акумулюють води осушувальної системи «Молч» а її надлишки віддають в р.Горн (на північний захід від с.Волинцеве Путивльського району). Ці штучні водойми віднесені до озер у зв’язку з тим, що їх гідрологічний режим майже не відрізняється від режиму озер природного походження.
За наявністю життя всі озера Путивльського району є евтрофними – з великим вмістом в воді поживних речовин, зазвичай не глибокі (1,5—2 м), добре прогріваються. Колір води від зеленого до бурого, вміст кисню різко знижується до дна, яке взимку інколи буває замороженим. Дно торф’янисте або покрите органічним мулом. Влітку спостерігається «цвітіння» води за рахунок сильно розвинутого фітопланктону. Мають сприятливі умови для розвитку рослинності та тваринного світу.
Питання покращення стану озер і догляд за ними ніколи не залишався поза увагою Клевенського МУВГ. У 2010 році проведені роботи по підчистці та днопоглиблення озера в с.Зінове. У 2012 році розпочаті роботи на озері за межами населених пунктів Зінівської сільської ради на замовлення ТОВ «Радосинь» та озері в с.Скуносове Октябрської сільської ради на замовлення ССК «Ярославна». На 2014 та наступні роки, на замовлення громад, заплановані заходи по поліпшенню санітарного стану та благоустрою водойм в с.Линове, с.Бояро-Лежачі, с.Бунякине, с.Стара Шарпівка.
Озера на відміну від штучних водних об’єктів (ставків та водосховищ) менш залежні від дій людини ніж від природних факторів. Заходи направлені на збереження та покращення стану озер зводяться до вчасного виявлення потреби в проведенні робіт з видалення повалених дерев, підчистки та днопоглибленню, упорядкування і благоустрою території, приділяючи особливу увагу санітарно-екологічному стану прибережних захисних смуг (наявності сміттєзвалищ та інших небажаних проявів людської діяльності, скиду стічних вод, попадання отрутохімікатів та інших токсичних речовин), недопущення у межах захисної смуги обслуговування і миття транспортних засобів і техніки.
Отже, кожен з нас незалежно від віку, політичних поглядів, рівня освіти і соціального статусу може внести свій вклад у збереження та утримання в задовільному санітарному стані скарбів нашого краю дарованих нам природою.