Журнал “Водне господарство України” №5 (113) 2014

60 років плідної праці для розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу Сумської області

     У цьому році Сумське обласне управління водних ресурсів відзначає свій ювілей. 60 років тому виконавчим комітетом Сумської обласної Ради депутатів трудящих № 1241 від 13 вересня 1954 року відповідно до Постанови Ради Міністрів Української РСР від 08 травня 1954 року № 605 було створено Сумське обласне управління меліорації і водного господарства.
Північна частина Сумської області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна — належить до лісостепової зони. Річки Сумської області належать басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них — Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок — численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.
     За кліматичними умовами область відноситься до найбільш зволожених територій України (550-700 мм опадів на рік), тому понад сто років тому було розпочато осушення заболочених земель. Одними із перших були мешканці села Нова Слобода Путивльського району, які вручну прокопали перші бокові осушувальні канали на болоті “Молч“ в заплаві річки Хоробра. У 1926 році Тьоткінським цукровим заводом виконано будівництво магістрального каналу на болоті “Молч“ довжиною 22 км.
Найбільш активний період будівництва осушувальних систем у довоєнний період припадає на 1926-1937 роки минулого століття, коли було осушено понад 20 тис. га боліт.
     Осушення земель проводилось переважно для добування торфу на комунальні потреби в Поліських районах області.
     Усі системи були розраховані тільки на скидання води без її регулювання у вегетаційний період.
     У 1926 році меліоративним бюро сільського господарства Наркомзему УРСР проведено вишукувальні роботи і складено проект меліорації заплави річки Клевень Глухівського й Путивльського районів. У 1927 році Глухівський “Окрмеліосоюз” приступив до здійснення проекту. За цим проектом було спрямлено 30 км русла річки Клевень і побудовано 104,4 км нової бокової мережі, що дозволило осушити біля 7 тис. га заплави. Проведена робота забезпечила можливість використовувати осушені землі не тільки для торфовидобутку, а також для сіножатей та пасовищ.
     У відбудовний період, після Великої Вітчизняної війни народне господарство області потребувало значного росту виробництва кормів для тваринницької галузі, важливим постачальником яких були осушені угіддя. Тому в 1960-1968 роках, а на
окремих ділянках у 1981-1989 роках була проведена реконструкція існуючої мережі і будівництво нової із
застосуванням досягнень науки у меліоративному будівництві по автоматизованому регулюванні водного режиму в залежності від вирощуваних сільськогосподарських культур.
     Так, у ті роки загальна площа осушувальної системи “Клевень” у Глухівському, Путивльського і Кролевецькому районах досягло 11,5 тис. га на яких побудовано 348,1 км відкритих каналів, в тому числі 142,9 км магістральних, 310 гідротехнічних споруд, у тому числі 183 шлюзи-регулятори, із них 12 руслових на р. Клевень. Побудовано також 1123,2 км закритої осушувальної мережі.
     Меліорацію торфоболотного масиву в заплаві р. Ромен було розпочато окремими ділянками для добування торфу ще в дореволюційні часи, коли вручну копали осушні канали. З метою сільськогосподарського використання в 1933 році в цій заплаві була побудована осушувальна система “Ромен” площею 14,1 тис. га в 4 районах Сумської й Чернігівської областей. На системі побудовано 114,6 км магістральних і 173,1 км бокових каналів без можливості регулювання водного режиму на осушеній площі.
     У післявоєнний період, не зважаючи на відповідний догляд за боковою осушувальною мережею та своєчасне виконання капітального ремонту магістрального каналу, меліоративний стан осушеної площі не відповідав вимогам сільськогосподарського виробництва. Тому в 1961-66 роках була проведена реконструкція осушувальної системи “Ромен” з регулюванням р. Ромен. Після реконструкції осушені землі використовувались не тільки під сіножаті і пасовища, а й під вирощування однорічних культур: картоплі, овочів, кормових коренеплодів, цукрових буряків, зернових, тютюну та конопель.
     Проектом реконструкції передбачалось і було виконано будівництво водосховища в верхній частині річки Ромен площею 502 га та об’ємом води 12,9млн.м3. Це дало змогу забезпечувати систему необхідною кількістю води для зволоження, для розвитку сільськогосподарських культур, протягом всього вегетаційного періоду, створюючи оптимальний водно-повітряний режим. Але недосконалість існуючих шлюзів-регуляторів не дозволяла використовувати переваги зволожувальної системи і в 1985-1990 роках було проведено реконструкцію осушувальної системи з будівництвом клапанних шлюзів-регуляторів і вибіркове влаштування закритого дренажу на ділянках із мінеральними ґрунтами.
     Крім вищезгаданих осушувальних систем, в 20-ті роки в області розпочато осушувальних систем “Гнилиця” – 2745 га, “Езуч” – 2575 га, “Куколка” – 1226 га.
     На початок 1950 року в області було осушено 38,6 тис. га заболочених земель, які почали інтенсивно використовуватись у збільшенні обсягів сільськогосподарського виробництва.
     Крім розширення робіт по меліоративному будівництві та експлуатаційних заходів на меліоративних системах, в області після Великої Вітчизняної війни збільшилось будівництво ставків, артезіанських та шахтних колодязів, що вимагало конкретних дій в організації робіт і контролю за їх виконанням. Відділ водного господарства облсільгоспуправління з цією роботою вже не справлявся. Тому в 1954 році було створене Сумське обласне управління меліорації і водного господарства при виконкомі Сумської обласної ради депутатів трудящих, до складу якого увійшли районні гідротехніки райвиконкомів, Конотопське управління експлуатації осушувальних систем.
     На сьогодні до складу Сумського обласного управління водних ресурсів входять апарат Сумського облводресурсів; чотири міжрайонних управлінь водного господарства: Боромлянське, Клевенське, Кролевецьке, Конотопське та Сумська гідрогеолого-меліоративна партія.
     Одним із завдань Сумського облводресурсів є раціональне використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, розвиток виробничих баз та інших водогосподарських об’єктів. Так, загальна площа осушених земель становить 106,6 тис. га в тому числі 96,8 тис. га сільгоспугідь, із яких 65,3 тис. га із двостороннім регулюванням водного режиму, яке забезпечено водоподачею за рахунок водосховищ і живого току річок. Осушені землі розташовані в 18 районах області. Кількість міжгосподарських осушувальних систем – 55. Протяжність державної осушувальної мережі – 1329 км. Протяжність дамб – 50 км. Гідроспоруд на державній мережі – 948. Польдерних насосних станцій – 3 (законсервовані). Вартість основних фондів на балансі водогосподарських організацій області 109,2 млн. грн.
     Річкова мережа, якою опікується Сумське облводресурсів, включає 1 велику річку Десну – 37 км, 6 середніх річок загальною протяжністю 801 км та 1536 малих річок – протяжністю 3946 км; 537 озер об’ємом – 25 млн. м3; 2191 ставок об’ємом 124 млн. м3; 43 водосховища об’ємом 99 млн. м3. Спільними зусиллями водогосподарників області забезпечується проведення заходів, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь області.
     Протягом усієї історії розвитку водогосподарського комплексу Сумської області, цю галузь народного господарства, очолювали талановиті та віддані своїй справі люди, висококваліфіковані фахівці, вмілі, відповідальні керівники – це Косткін Валентин Васильович, Гузєй Григорій Тимофійович, Нечитайло Микола Іванович, Ярьоменко Іван Іванович, Федченко Віктор Іванович. З 2010 року продовжує водогосподарські традиції Гордійко Олексій Петрович.
     Усі виробничі успіхи сфери досягнуті завдяки справжнім професіоналам своєї справи, яких у водному господарстві області працює 393 осіб, з них 39 в апараті обласного управління.
      З дня на день кожен працівник водогосподарської сфери регіону сумлінно та наполегливо виконує ряд завдань на благо галузі. Саме завдяки їхньому професоналізму, працьовитості забезпечується стабільна робота водогосподарського комплексу Сумської області.
     Маючи нагоду, адміністрація та профспілковий комітет вітає працівників меліоративної галузі Сумської області з 60-річчям від дня заснування обласного управління. А також працівників-ювілярів водогосподарської галузі України, які у цьому році відзначають свої ювілярні дати. Бажаємо всім миру, добра, професійних досягнень на благо розвитку та зміцнення водогосподарської галузі країни.